Каждая мать надеется, что ее дочь бyдет счастливее в бpаке, чем она сама, но ни одна мать не надеется, что ее сын женится yдачнее своего отца.
lady-willow77, Тань, да что там говорить? Это что про туфли , перчатки , сумки и т.д и все будет также! "Духи? Их суть... поведать — но не обязательно всё и не обязательно каждому..." Катрин Денев
Сообщение отредактировал Jemma - Воскресенье, 26 Февраля 2017, 12:48
Про свекруху і невістку Українська народна казка Полтавщини
Була собі в одному селі вдова, і мала вона три сини. Всі три гарні собою, розумні та роботящі, всі три доброї вдачі і всі однаково любі матері.
Ось уже прийшла пора одружуватися старшому синові. Знайшов він собі і дівчину, та не досить хорошу для нього, не досить роботящу, не досить вродливу. І брови в неї не такі чорні, як в нього, і стан не гнучкий, і руки дуже тендітні — не сподобалась вона матері. Так і зостався син нежонатий.
Пройшов час. І вирішив середульший син засилати сватів у сусіднє село.
— Нащо тобі чужа заблуда? — питається мати. — Чи тобі своїх дівчат мало? Тож її, мабуть, ніхто з місцевих брати не хоче.
Одговорила і цього. Аж ось приходить до неї найменший син та просить поблагословити. І як не старалася відмовити його вдова, він не одступається.
— Ми любимо одне одного, мамо, і кращої жінки мені не треба.
— Ну добре, сину! Тільки ж дивися, потім не скаржся.
От привів він у дім молоду дружину. Переночували. Зранку брати поїхали в поле, а свекруха й невістка залишилися вдвох коло печі. Мати встала вдосвіта, схопила віника, замела хату, розтопила піч, поставила борщ і кашу, замісила тісто. Напекла хліба, а до невістки ні слова, ні півслова і до роботи її не допускає.
А як прийшли на обід робітники, стала мати їх пригощати та на невістку жалітися, що ледача. Почервонів найменший брат, та тільки скоса поглянув на жінку. А та від сорому та образи й слова не може сказати.
Як пішли чоловіки знову на роботу, невістка вибігла в двір та до криниці, наносила води, замела перед порогом, зайшла в горницю та й знов сіла й сидить. Глипнула свекруха, далі взяла віника та й мете знов поріг.
— Нащо ж ви метете, мамо? — питається невістка.
— Це я вчу тебе, як треба, — одказує та.
А далі виливає ту воду, що вона наносила.
— Посуд перше треба мити…
І вже жаліється сусідці:
— Півдня лежала, ні за холодну не бралася невісточка, а тепер як узялася за віника, то тільки кіптяву здійняла. От послав господь нещастя!
Невістка почула те та в хату, кинулася геть од сорому та й заплакала, а далі забрала свого вузлика і гайда до матері, додому.
— А чи я ж тобі не казала, сину, що каятимешся ти? — каже мати синові. — Отакого сорому напустила на тебе твоя дружина.
А він знову — глип та й мовчить. А зранку пішов забирать її назад.
— Не піду, — аж плаче та, — твоя мати мене не жалує, вона мене зі світу зживе.
— Ти на мою матір недоброго слова не смій казати! — гримнув на неї чоловік. — Збирайся зараз же і ходімо.
Забрав.
— Оце дивіться, мамо, не будете в мирі жити, побудую собі хату і будемо жити окремо.
— Та чи я ж що? Я ж нічого…
А ранком знов невістки ніби не помічає. А як та береться за якусь роботу, так і дорікає їй, що не так та не туди, що невістка знову аж плаче.
— Як не вмієш, так не берись! — гримає свекруха. — А ні — так учись! Як мати не навчила, так я навчу.
Вернувся син, а мати на печі «хвора» лежить.
— Оце ж, бач, цілий день не присідала та всю роботу за твоєю дружиною переробляла. А вона тільки й знала, що скаржитись.
Тоді він до жінки та за коси її:
— Що ти, така-сяка, знов мене соромиш?
Поплакала бідолашна та й пішла до церкви, просити бога, щоб заступився за неї, коли й рідний чоловік не заступився. От на другий день прокидаються й бачать, що немає матері, а замість неї стоїть на печі здоровенна діжа, повна кислиць.
Ждали-ждали сини повернення матері та так і не діждалися, тільки невістка не ждала, а місила собі спокійненько тісто в тій діжі та пекла пироги.
не удержалась! ну сказочного ведь только про " на печі здоровенна діжа".остальное - быль! просто удивительно, что в наш век, когда космические корабли бороздят, на этом фронте все без изменений
просто удивительно, что в наш век, когда космические корабли бороздят, на этом фронте все без изменений
Все это было бы смешно, Когда бы не было так грустно...
Может быть потому , что у нас дети по прежнему очень зависимы от родителей? "Духи? Их суть... поведать — но не обязательно всё и не обязательно каждому..." Катрин Денев
в моем случае это не было причиной. мы жили отдельно на свои доходы. но это не мешало гниде приходить к нам каждый день и бредить
Сегодня встал с утра, не выспавшийся, поплелся по улице. Иду и сам себе вслух говорю - а телефон ты не забыл? достаю рюкзак, открываю, смотрю - телефон на месте говорю - вот он отвечаю себе - молодец в ответ себе же - спасибо и сразу такой прилив нежности и благодарности себе - меня похвалили, я молодец )) и настроение на утро поднялось
Девочки, мальчики, приглашаю веселиться, радоваться и общаться в новой теме нашего форума - фотоконкурс весны 2017, присоединяйтесь как авторы и ценители добро пожаловать! Стиль, милая, либо он есть, либо ты думаешь, что он - есть! (с)Под самым красивым хвостом павлина скрывается самая обычная куриная жопа. Так что меньше пафоса, господа! (Ф. Раневская)
Добавлено (12 Март 2017, 23:00) ---------------------------------------------
Добавлено (23 Март 2017, 19:50) --------------------------------------------- Нет некрасивых женщин, есть только мужчины, не разбирающиеся в абстрактном искусстве
Сама знаю,что создана из противоречий и недостатков....зато узорчик какой сказочный!
Таня)))))) ты сделала мой вечер))))) спасибо Стиль, милая, либо он есть, либо ты думаешь, что он - есть! (с)Под самым красивым хвостом павлина скрывается самая обычная куриная жопа. Так что меньше пафоса, господа! (Ф. Раневская)
Вы думаете, управлять мужчиной легче чем автомобилем? Тут права на халяву не купишь… На мужчине надо по всем правилам ездить — сцепление чувствовать. Руля у него нет. Тормоза слабые, а передок то и дело заносит налево. Особенно, когда полный бак залит!
Сообщение отредактировал elena724ss - Суббота, 08 Апреля 2017, 09:15
Не стоит! Я уже сто раз писала, что толстые - они добрые, милые, красивые и всем нравятся. А худые - злые, неприятные и некрасивые, соответственно. Фу, фу, фу. Так зачем же ?
